Першотравенський комунальний дошкільний навчальний заклад "Берізка"

 





Сторінка фізінструктора

 

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА

 
 ФІЗИЧНІ ВПРАВИ – запорука зміцнення здоров'я дитини. З чого починати фізичне виховання дитини в сім'ї, як уберегти його від хвороб, зберегти і укріпити здоров'я, виховати звичку до щоденних занять фізичними вправами і як їх організувати – ці та подібні питання завжди хвилювали батьків.

 

 

Як правильно організувати заняття фізичними вправами  вдома?
 
Заняття фізичними вправами повинні займати не більше 10 – 15 хвилин, але проводити їх слід регулярно (наприклад, через день), оскільки лише регулярність забезпечує оздоровчий ефект. Надмірні фізичні навантаження дитяті протипоказані, оскільки м'язи і кістки ще не сформовані повністю. Крім того, не рекомендується переходити до наступної вправи, якщо попередня не освоєна.
 
Де і як займатися фізичними вправами?
       Для занять дитини фізичними вправами підійде будь-яке місце в кімнаті, яке слід звільнити від сторонніх предметів і небезпечних речей (стільців, табуретів, предметів, що б'ються). Бажано придбати мінімальний спортивний інвентар: скакалку, роликовий массажер, м'яч, гімнастичну палицю розміром 70-80см, еспандер для розвитку ще слабких дрібних м'язів кисті і пальців рук. Зберігати спортивний інвентар потрібно в спеціальному місці. Якщо можливо, проводьте заняття і на відкритому повітрі – у дворі, в найближчому парку. Для цього вам знадобляться футбольний або баскетбольний м'ячі. Візьміть з собою скакалки, невеликий м'яч для метання, ракетки і волан для бадмінтону. Взимку особливо корисні лижні вилазки і катання на санках – прекрасні засоби для оздоровлення, тренування сердечно – судинної і дихальної систем, м'язового апарату. Діти із задоволенням займаються фізичними вправами разом з батьками.
 
Головне в залученні дітей до занять фізичними вправами – особистий приклад
дорослих - батьків, їх мудрість і терплячість.
 
    

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ:
 
Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою. Як ви відноситеся до фізичного розвитку, так і відноситиметься ваша дитина.
 
Висока самооцінка – одна з потужних стимул-реакцій для дитяти виконувати будь-яку роботу, будь то домашні завдання або уранішня гігієнічна гімнастика. Підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку – заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше старання. На заняттях фізичною культурою необхідно витримувати єдину «лінію поведінки» обох батьків – не повинно бути протилежних розпоряджень (мама- «перестань бігати»; тато – «побігай ще хвилин п'ять».  Якщо це відбувається – ні про яке позитивне відношення дитяти до фізкультури мови бути просто не може.
 
Спостерігайте за поведінкою і станом свого малюка під час занять фізичними вправами. Інколи батьки не можуть зрозуміти, чому дитя вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків. Причиною може бути і втома, та якесь приховане бажання (наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб поглянути цікаву телепередачу).  Постарайтеся зрозуміти причину її негативних реакцій. Не жалійте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.
 
                                                  ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ
         Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно форму­вати як його особисті якості (воля, наполегливість, кміт­ливість), так і привчати до дисципліни.
Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового спо­собу життя.
      Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розви­вається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності.
    Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку та
спускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо.
    Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності.
    Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини.
   Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища.
• У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі.
   Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними.
   Найкраще малюк досягає успіху, коли ви граєтеся разом із ним, а він вас наслідує.
   Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід вра­ховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення.
   Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше за­лучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи ви­гадуванням якоїсь неординарної ситуації.